1. Прикметник означає
а) предмет;
б) ознаку предмета та його приналежність;
в) кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Навести приклад прикметників (3-4), поставити до них питання.
а) предмет;
б) ознаку предмета та його приналежність;
в) кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Навести приклад прикметників (3-4), поставити до них питання.
2. Ступені порівняння можна утворити від
а) якісних прикметників;
б) відносних прикметників;
в) присвійних прикметників.
Від прикметників розумний, гарний, низький утворити всі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
а) якісних прикметників;
б) відносних прикметників;
в) присвійних прикметників.
Від прикметників розумний, гарний, низький утворити всі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
3. Ознаку предмета за його відношенням до часу, місця, матеріалу тощо позначають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Від іменника батько утворити два прикметники: присвійний і відносний; увести прикметники до словосполучень або речень.
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Від іменника батько утворити два прикметники: присвійний і відносний; увести прикметники до словосполучень або речень.
4. На питання чий? чия? чиє? відповідають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Визначити, до якої групи за значенням належить прикметник у виразі лебедина пісня.
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Визначити, до якої групи за значенням належить прикметник у виразі лебедина пісня.
5. Прикметники найвищого ступеня порівняння:
а) новіший, синіший, солодший;
б) більш глибокий, менш вдалий, більш зручний;
в) найприємніший, найбільш тривкий.
Утворити просту форму найвищого ступеня порівняння від прикметника високий. Скласти (пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння.
а) новіший, синіший, солодший;
б) більш глибокий, менш вдалий, більш зручний;
в) найприємніший, найбільш тривкий.
Утворити просту форму найвищого ступеня порівняння від прикметника високий. Скласти (пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння.
6. Короткі форми прикметників – це
а) зеленая, глибокеє, відважнії;
б) молодий, відважний, золотий;
в) повен, рад, золот, зелен.
Пригадати й записати речення з народної пісні (або прислів’я), у якому була б коротка форма прикметника (напр.: Пливе човен, води повен... Так голоден, що робити не годен (Нар. творч.).
а) зеленая, глибокеє, відважнії;
б) молодий, відважний, золотий;
в) повен, рад, золот, зелен.
Пригадати й записати речення з народної пісні (або прислів’я), у якому була б коротка форма прикметника (напр.: Пливе човен, води повен... Так голоден, що робити не годен (Нар. творч.).
ТЕСТ 10 клас «МОРФОЛОГІЧНА НОРМА
№ 1-4 (з вибором однієї правильної
відповіді) учні отримують по 1 балу; за правильне виконання завдань № 5-6 (на
встановлення відповідності) — по 2 бали, за правильне виконання завдань № 7-8
(завдання відкритої форми) учні отримують по 2 бали).
І варіант
Завдання 1-4 мають по
п'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати
правильний варіант відповіді.
1. Спільний рід мають усі іменники рядка:
А нероба, забіяка, юрист, бідолаха;
Б незграба, суддя,тренер, сирота;
В ледащо, лівша, рева, листоноша;
Г староста, професор, зануда, базіка;
Д ябеда, замазура, вельможа, роззява.
2. Позначте рядок, у якому всі іменники
належать до чоловічого роду:
А підручник, путь, розгляд, фікус;
Б розпродаж, Сибір, біль, дріб;
В грім, трудяга, особа, пенсне;
Г Київ, Львів, Тбілісі, Лондон;
Д професор, собака, староста, плакса.
3. Позначте рядок, у якому всі іменники
належать до IV відміни:
А лікарня, ідея, зоря, рівня;
Б яблуня, знання, ґавеня, ім’я;
В білченя, рідня, левеня, каченя;
Г проміння, здоров’я, доля, земля;
Д хлоп’я, кошеня, маля, плем’я.
4. Лише в однині вживаються всі іменники
рядка:
А вазон, прикрість, зелень;
Б Крим, молоко, залізо;
В Дністер, козацтво, ім’я;
Г людство, сум, мальва;
Д радість, золото, вітер.
Завдання 5-6 на
встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно
дібрати відповідник, позначений буквою.
5. Установіть відповідність між словами в
рядку і їхніми граматичними характеристиками.
1 Жага,
Лука, чебуречна, миля
2 Крим,
молоко, залізо
3 Ваза,
речовина, кислота
4 Козеня,
курча, слоненя
5 Плем’я,
полум’я, ім’я
|
А Лише в
однині вживаються всі іменники рядка
Б До
першої відміни належать усі іменники рядка
В До
четвертої відміни належать усі іменники варіанта
Г Закінчення
-ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку
|
6. Установіть відповідність між
граматичними характеристиками і словами в рядку.
1 Вальс,
Кавказ, завод;
2 Лондон,
Збруч, Мороз
3 Танець,
стрілець, палець;
4 Хвастун,
парашут, хокеїст;
5 Корінь,
прохач, явище.
|
А
Літеру е (є) треба писати в орудному відмінку в усіх
словах рядка
Б
Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають
усі іменники в рядку
В
Закінчення -ом у формі орудного відмінка однини мають усі
іменники в рядку
Г Закінчення
-а (-я) у формі родового відмінка одними мають усі
іменники в рядку
|
Завдання 7-8 є
завданнями відкритої форми.
7. Поставте слова в кличному відмінку:
Оксана Миколаївна, пан Президент, колега
Ковальчук, сестра Іринка, Юрій Петровичу.
8. Знайдіть і виправте в кожному рядку
морфологічні помилки:
А кумедне кенгуру, картопляне пюре,
красиве панно;
Б довгий тунель, важкий путь,
перспективний інженер;
В багатолюдне Сочі, малий соня,
старовинний піаніно;
Г непосидючий хлоп’я, молода леді,
лікувальне алое;
Д убога сирота, повноводе Конго, кольорове
драже.
ІІ варіант
Завдання 1-4 мають по
чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати
правильний варіант відповіді.
1. Чоловічий рід мають усі іменники
рядка..
А морок, какаду, маестро, ООН;
Б Баку, продаж, столяр, денді;
В Борнео, собака, аташе, Сибір;
Г суддя, перекладач, путь, гімн;
Д хлоп’ятко, козак, інститут, іній.
2. До одного роду належать усі іменники в
рядку
А Делі, Чернівці, Мехіко;
Б Стамбул, Сочі, Чикаго;
В Сена, Дністер, Міссурі;
Г Нікарагуа, Китай, Чилі;
Д Токіо, Сухумі, Онтаріо.
3. Немає помилки в рядку:
А спілкуватися з Бучаком Остапом
Ігоровичом;
Б звернутися до Василенко Йосипа
Богдановича;
В відвідати Петриняк Любославу Андрієвну;
Г гостювати в Чижа Володимира Карповича;
Д допомогти Васюті Оксані Станіславівній.
4. Лише в множині вживаються всі іменники
рядка:
А Карпати, проблеми, вечорниці;
Б входини, народи, Альпи;
В дріжджі, заручини, обличчя;
Г перемовини, двері, ножиці;
Д уста, м’ясниці, перешкоди.
Завдання 5-6 на
встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно
дібрати відповідник, позначений буквою.
5. Установіть відповідність. До поданих
іменників доберіть прикметники:
1 Бароко
|
А Широкий
Б
Вічнозелене
В
Нестерпний
Г Пишне
|
2 Сочі
|
|
3 Дніпро
|
|
4 Біль
5 Суми
|
6. Установіть відповідність між словами в
рядку і їхніми граматичними характеристиками.
1 Вовчище,
бабище, хлопчисько
2 Кенгуру,
турне, ательє
3 Олівець,
лист, син
4 Птах,
зал, плацкарт
5 Бетон,
шум, кухоль
|
А Не відмінюються
всі слова рядка
Б
Паралельні родові форми мають іменники
В Слова
рядка належать до іменників подвійного роду
Г
Паралельні закінчення мають іменники чоловічого роду
|
Завдання 7-8 є
завданнями відкритої форми
7. Поставте слова в кличному відмінку:
Пан полковник, добродій Роман, пані
вчителька, рідний батенько, любий земляк.
8. Знайдіть і виправте в кожному рядку
морфологічні помилки:
А старовинний Осло, духмяне какао, яскраве
кімоно;
Б львівська пані, надокучлива цеце, смачне
кольрабі;
В вітальний туш, рожева фламінго, малий
нікчема;
Г яскрава гуаш, цікаве інтерв’ю, прозора
шампунь;
Д заквітчана Умань, вчена ступінь, другий
степінь.
9 клас
Тематичне тестування за темою «Лінгвістика тексту».
І варіант
1. Основним поняттям лінгвістики тексту є:
а) слово;
б) речення;
в) ССЦ;
г) текст;
2. Текст – це
а) висловлювання, яке складається з кількох речень (іноді з одного) і має змістову й структурну завершеність;
б) сукупність мовних засобів, що використовується мовцем за певних умов спілкування;
в) сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці;
г) розмова двох або більше осіб;
3. Комунікативна мета тексту (те, заради чого його створено) – це
а) тема тексту;
б) головна думка тексту;
в) підтема тексту;
г) мікротема тексту;
4. Тема тексту – це
а) те, про що в ньому йдеться, його зміст;
б) комунікативна мета висловлювання;
в) частина тексту, що містить його головну думку;
г) сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.
5. Абзац – це
а) стійке сполучення слів, яке за значенням відповідає одному слову;
б) фрагмент тексту від нового до нового рядка або кінця тексту;
в) стисло й чітко сформульована підтема тексту;
г) уривок тексту, який дає змогу точно визначити смисл окремого слова або виразу, що входять до його складу;
6. Типи мовлення є такі:
а) науковий, художній, діловий, публіцистичний;
б) оповідання, новела, повість, нарис;
в) розповідь, опис, роздум;
г) замітка, репортаж, інтерв’ю, стаття.
7. Проміжною ланкою між текстом і реченням є
а) слово;
б) словосполучення;
в) ССЦ;
г) абзац;
8. З погляду актуального членування в реченні можна виділити
а) підмет в присудок;
б) групу підмета і групу присудка;
в) головні і другорядні члени речення;
г) «дане» і «нове».
9. Для зв’язку речень у тексті служить
а) «дане»;
б) «нове»;
в) граматична основа речення;
г) другорядні члени речення;
10. Містить у собі основне повідомлення, виділяючись логічним наголосом
а) «дане»;
б) «нове»;
в) один з другорядних членів речення;
г) один з головних членів речення;
11. Якщо «даним» наступного речення стає «нове» речення попереднього, йдеться про
а) паралельний зв’язок між реченнями;
б) послідовний зв’язок між реченнями;
в) перспективний зв’язок;
г) дистантний зв’язок;
12. Складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це
а) сукупність загальноприйнятих правил, яких додержують у процесі спілкування мовці;
б) група речень, об’єднаних тісним змістовим і граматичним зв’язком, що забезпечують повніший порівняно з реченням розвиток думки;
в) мовлення, обов’язково зафіксоване на папері і розраховане на зорове сприйняття;
г) основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.
Тематичне тестування за темою «Лінгвістика тексту».
ІІ варіант
1. Текст - це
а) словесна конструкція, що є формою вияву думки у вигляді зв’язків між членами речення;
б) висловлювання, що складається з кількох речень, має змістову й структурну завершеність;
в) відрізок мовлення, обмежений двома тривалими паузами;
г) особлива безсполучникова структура, що складається зі слів автора і власне прямої мови;
*скласти й записати невеликий (4-5 речень) текст на тему «Різдвяні канікули»
2. Типи мовлення є такі
а) проза і поезія;
б) монолог і діалог;
в) розповідь, опис, роздум;
г) казка, оповідання, повість;
3. У реченнях опису предмета «дане» і «нове» - це
а) назва предмета і назва його ознаки;
б) назва особи, що виконує дію, та назва дії;
в) назва місця розташування та назва предмета;
г) назва предмета і оцінка;
*скласти і записати діловий або науковий опис (обсягом 3-4 речення) будь-якого шкільного приладдя.
4. Мета художнього опису предмета –
а) забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір предмета тощо;
б) скласти аргументовану оцінку предмета;
в) створити образ предмета, підкресливши в ньому найхарактерніше;
г) дати уявлення про призначення предмета;
*скласти і записати художній опис того самого шкільного приладдя.
5. По праву руч від вас збігає вниз шлях, в’ється поміж деревами. По ліву – яри, непролазні хащі, а прямо перед вашими очима розіслалася долина. Над річкою– село з білими хатками та вишневими садками (За Панасом Мирним). Цей уривок є таким різновидом опису:
а) портрет;
б) пейзаж;
в) інтер’єр;
г) опис місцевості;
*скласти і записати 2-3 речення опису зимової природи (пейзажу).
6. Олесь не повірив своїм очам: по городі спокійнісінько походжав здоровенний вепр. Він визбирував картоплю, що залишилась після копання. Величезний, вуха – ніби лопухи, ікла, як дві шаблі, з рила стирчать, щетина наче дріт. Вепр пирхнув, прочистив забиті землею ніздрі і рушив у напрямку лісу. (За Б. Комаром). У поданому уривку поєднано такі типи мовлення:
а) розповідь і опис;
б) розповідь і роздум;
в) розповідь, опис і роздум;
г) розповідь, опис та оцінка предмета;
*скласти й записати висловлювання (3-4 речення), поєднавши в ньому розповідь і опис.
11 клас
Контрольна робота №1
Риторика
Варіант 1
1. Продовжте речення:
«Риторика — це...».
1....наука
про правильну вимову та наголошення слів.
2...емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3....теорія ораторського мистецтва.
4....відповідь, заперечення,
зауваження одного з учасників діалогу іншому.
... 5.наука про словниковий склад мови
2. Продовжте речення:
«Видатні оратори
Київської Русі — це...».
1....Демосфен і Цицерон.
2....Іларіон і Кирило Туровський.
3....Феофан Прокопович і Георгій Сковорода.
4....Михайло Ломоносов і Георгій Кониський.
5....Арістотель і Платон
3. Продовжте речення:
«Образність
мовлення оратора –це…»
1....уміння говорити ясно, без
ускладнень, надуманих образів.
2....здатність розглядати конкретні
факти й явища, даючи їм чіткі наукові й
політичні оцінки.
3....наявність у виступі живих картин,
які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати почуттями —
бачити, чути тощо.
4....логічна переконливість сказаного.
5....насиченість виступу новими
фактами, актуальними проблемами.
4. Продовжте речення:
«Ясність мовлення
оратора — це...».
1....насиченість виступу новими
фактами, актуальними проблемами.
2....смислова прозорість виступу, що
забезпечує його зрозумілість, доступність у
засвоєнні.
3....уміння оратора спонукати слухачів
до творчої діяльності.
4....мелодійність, плавність,
інтонаційна виразність.
5....приховане глузування, засноване
на називанні протилежних ознак.
5. До якої форми красномовства належить наведений текст?
Він
був сином мужика і став володарем в царстві духа.
Він
був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він
був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять
літ він Томився під вагою російської солдатської муштри. А для во лі Росії
зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля
переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу,
ані його любові до людей в ненависть і погорду,
а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не
шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового
джерела життя.
Найкращий
і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і
всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець се наново збуджуватимуть його твори.
Отакий
був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко
«Присвята»).
1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської
6. Ораторська діяльність науковця та
викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення
науки − це:
а)
юридичне (судове) красномовство;
б)
академічне красномовство;
в) політичне красномовство
7. Мистецтво переконувати не реалізується
через поняття:
а)
логос;
б)
пафос;
в)
етос;
г)
топос;
ґ)
інвенція.
8. Доберіть аргументи до тези.
Мова
– засіб спілкування.
9.
Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні –
промову, використавши їх.
Чинити свою волю
Варіант ІІ
1. Продовжте речення:
«Батьківщиною
красномовства вважають…»
1....Давній Китай.
2....Давній Єгипет.
3....Античну Грецію.
4....Київську Русь.
5....Італію.
2. Продовжте речення:
«План виступу —
це...».
1....повний письмовий виклад змісту
виступу.
2....слова та звороти, що означають
поняття та явища певної галузі знання.
3....послідовність і взаємозв'язок
тематичних частин виступу, зафіксованих
у вигляді переліку ключових питань або суджень.
4....узагальнювальні думки, які мають
лаконічну, відточену мовну форму.
5....висновкові положення
3. Продовжте речення:
«Основні думки виступу
потрібно повторювати...».
1....завжди тими самими словами.
2....щоразу варіюючи їхнє мовне
оформлення.
3....пропонуючи слухачам їх записати.
4....пропонуючи слухачам повторити їх
хором.
5....тільки один раз.
4. Продовжте речення:
«Найчастіше у публічних виступах на суспільну
тему вдаються до...».
1....науково-навчального
підстилю наукового стилю.
2...белетристичного
підстилю художнього стилю.
3....розмовно-побутового
стилю.
4...ораторського підстилю
публіцистичного стилю
5 ….офіційно –ділового стилю
5. Продовжте речення:
«Лаконічність
мовлення відображає...».
1....емоційність, натхненність,
піднесеність мовлення.
2....багатство словникового запасу
оратора.
3....нормативність мовлення оратора.
4....здатність говорити стисло, проте
максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування
поряд з авторським текстом.
6. До якої форми красномовства належить
текст?
Українська
Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм
великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах
вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі
інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх
всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в
ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряковинням терору культивованої зради й
витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і
непогасимим, маяком віри й рішимості,
джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому
служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана
Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
1.Соціально-політичної.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської.
7. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся
тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи
мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її,
чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне
щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо
сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в
кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я
проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте
болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина
некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем.
Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою,
то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про
вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон
нашого героя має бути індивідуалізований,
але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня
1949 р.)
1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської
8. Доберіть аргументи до тези.
Діти – це майбутнє України.
9.
Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні –
промову, використавши їх.
У поті чола
Контрольна
робота №2
Історія риторики. Основи ораторського мистецтва
Варіант І.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти
відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант
відповіді.
1.Судове
(юридичне) красномовство − це:
а)
ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати
дослідження або популяризує досягнення науки;
б)
ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з
позицій законодавства;
в)
проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних
християнських конфесій.
2. Ораторська діяльність науковця та
викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення
науки − це:
а)
юридичне (судове) красномовство;
б)
академічне красномовство;
в)
політичне красномовство.
3. Виступ
оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи
роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію − це красномовство:
а)
академічне;
б)
юридичне;
в)
політичне
4. Промова,
звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді
кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки
відносно тієї чи іншої справи − це промова:
а)
судова;
б)
лекційна;
в)
політична.
5. До
головних рис академічного красномовства не відноситься:
а)
доказовість;
б)
бездоганна логічність;
в)
млявість;
г)
чітка термінологія;
ґ)
точність мислення.
6. Колоквіум,
дискусія, диспут, усна рецензія, обговорення − це:
а)
форми діалогу викладачів зі студентами;
б)
слідчого і підсудного;
в)
батька і сина.
7. У
римській культурі риторика зображувалася у образі:
а)
двох богинь Ериди;
б)
богині переконання Пейто;
в)
вченої жінки − богині мистецтв.
8.
Утвердив принцип „риторика − майстер переконання” і розробив
ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки
розум, вести його за собою:
а)
Арістотель;
б)
Горгій;
в)
Сократ.
9. У
нашому суспільстві цікавість до риторики прокинулася знову у:
а)
XVII ст.;
б)
XIX ст.;
в)
з 80-х років XX ст.
10. Ф. Прокопович стверджував, що про теми
звичайні, про людське життя можна говорити:
а)
високим стилем;
б)
середнім (поміркованим) стилем;
в)
низьким стилем.
11. Метод тренування, навчання, вироблення
вправності − це:
а)
ітерація;
б)
аналогія;
в)
елокуція.
12. Ораторський твір образливого або
наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь особу,
суспільний рух − це:
а)
патерик;
б)
похвала;
в)
пасквіль.
ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на
запитання.
13.
Які ознаки академічного красномовства вирізняють його з-поміж інших видів
риторики?
14. Оратор і вимоги до нього.
ІІІ. Складіть власну вітальну промову
на ювілей видатного вченого (письменника, спортсмена)
Варіант ІІ.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН
ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильніш варіант відповіді.
1.Проповіді, бесіди,
напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій
− це красномовство:
а)
суспільно-побутове;
б)
політичне;
в)
церковне.
2.Влучне,
гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті
або у певній гострій чи цікавій ситуації − це красномовство:
а)
суспільно-побутове;
б)
агітаційне;
в)
інформаційне.
3. У
суді з промовами не виступають:
а)
прокурор;
б)
адвокат;
в)
підсудний.
4.Висвітлити
громадську точку зору відносно вчиненого злочину та особи підсудного − це
призначення:
а)
академічної промови;
б)
судової промови;
в)
суспільно-побутового виступу.
5. Політичне
красномовство формується на грунті:
а)
дорадчої риторики;
б)
епідектичної (урочистої) риторики;
в)
судової риторики.
6. Виголошена
на партійному з’їзді доповідь, що окреслює політичну діяльність цієї партії, є:
а)
церковною доповідддю;
б)
академічною доповіддю;
в)
політичною доповіддю.
7. У
грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких муз донька
Зевса і богині пам’яті Мнемосіни богиня:
а)
Кліо;
б)
Євтерпа;
в)
Талія;
г)
Калліопа;
ґ)
Мельпомена;
д) Терпсіхора;
е)
Ерато;
є)
Полігімнія;
ж)
Уранія.
8. Риторичне вчення виклав у двох трактатах:
„Риторика” („Про мистецтво риторики”) і „Поетика”:
а)
Катон;
б)
Гай Веррес;
в)
Арістотель.
9. Найвидатнішим
ритором і найкращим українським оратором кін. XVII − поч. XVIII ст. вважають:
а)
Стефана Яворського;
б)
Антонія Радивиловського;
в)
Феофана Прокоповича.
10. Зіткнення думок, протиріччя в поглядах з певного питання:
1. Дебати;
2. Суперечка;
3. Дискусія.
11. Один із жанрів
красномовства Київської Русі, який містить розповідь про події, що розвивалися
в різні часи, − це:
а)
оповідання;
б)
ессе;
в)
повість.
12. Модель
побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ,
виклад, висновки − це:
а)
зміст промови;
б)
структура ораторського твору;
в)
стиль промови.
ІІ.Дайте розгорнуту відповідь на
запитання (одне на вибір учня)
13.
Основні постулати риторики
Сократа.
14.Мовні засоби аргументів та образності
ІІІ
Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого
(письменника,спортсмена)
Контрольна робота №3
Основи ораторського мистецтва
І варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять
варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на
вашу думку, відповідь.
1.До
типів промов не належить:
а) промови, що читаються за конспектом;
б) промови, які готуються заздалегідь, але не вчать
напам’ять;
в) промови, які готуються заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.
2.
Те, про що йдеться у промові, називається:
а) ідеєю;
б) темою;
в) проблемою.
3.Хід
думки від часткового до загального − це:
а) індукція;
б) дедукція;
в) аксіологія.
4.
Повторення однокорінних слів у промові судового оратора − це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.
5.
Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є
вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
6.
Зіставлення одного предмета з іншим у промові на основі їх спільної ознаки −
це:
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
7. Продовжте речення: «Основні думки виступу потрібно
повторювати...».
1...завжди
тими самими словами.
2...щоразу
варіюючи їхнє мовне оформлення.
3...пропонуючи
слухачам їх записати.
4...пропонуючи
слухачам повторити їх хором.
5...тільки
один раз.
8.
Продовжте речення «Образність мовлення оратора – це…»
6....уміння говорити ясно, без
ускладнень, надуманих образів.
7....здатність розглядати конкретні
факти й явища, даючи їм чіткі наукові й
політичні оцінки.
8....наявність у виступі живих картин,
які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати почуттями —
бачити, чути тощо.
9....логічна переконливість сказаного.
10...насиченість виступу новими
фактами, актуальними проблемами
9. Продовжте речення: «Лаконічність мовлення
відображає...».
6....емоційність, натхненність,
піднесеність мовлення.
7....багатство словникового запасу
оратора.
8....нормативність мовлення оратора.
9....здатність говорити стисло, проте
максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом
10. До якої форми красномовства належить текст?
Українська
Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм
великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах
вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі
інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх
всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в
ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряко-винням терору культивованої зради й
витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і
непогасимим, маяком віри й ріше-ності,
джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому
служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана
Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
6.Соціально-політичної.
7.Академічної.
8.Соціально-побутової.
9.Судової.
10.Церковно-богословської.
ІІ.
Дайте відповідь на запитання (два на вибір)
1.
Дайте
стисле визначення політичного красномовства. Що таке ангажованість політичного
оратора і як вона пов'язана з ідейністю його промови?
2.
Що
визначає тему церковної проповіді? Назвіть різновиди проповіді та
охарактеризуйте її типову структуру.
3.
Дайте
формулу суспільно-побутового красномовства. Яку роль відіграють у ньому
імпровізація, емоція, гумор тощо?
ІІІ
Напишіть
коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово
— зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова
думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи
будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О
слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію
я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте
приказки та прислів'я, подані далі:
Що
маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий
не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово
— не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово
старше, ніж гроші.
І
від солодких слів буває гірко.
Контрольна робота №3
Основи ораторського мистецтва
ІІ варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять
варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на
вашу думку, відповідь.
1.Процес
підготовки промови не включає:
а) вибір теми;
б) складання плану;
в) її проспівування;
г) збирання матеріалу;
ґ) запис промови;
д) розмітка тексту знаками партитури;
е) тренування.
2.План
промови не може бути:
а) простий;
б) складний;
в) художній.
3.
Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища − це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.
4. Неочікуване
судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з
логікою попереднього тексту − це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.
5.
Сполучення уламків стійких словосполучень у новий неправильний зворот
(наприклад: справив великий вплив) − це:
а) калькологія;
б) неологізм;
в) вульгаризми.
6.До
трьох основних типів композиційної побудови тексту промови не належить:
а) лінійний;
б) спіральний;
в) прямокутний;
г) кільцевий.
7. Продовжте речення: «Найчастіше у публічних виступах на
суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального
підстилю наукового стилю....
2….
белетристичного підстилю художнього стилю.
3...розмовно-побутового
стилю.
4...ораторського
підстилю публіцистичного стилю
5…Офіційно – ділового стилю
8. Продовжте
речення: «План виступу — це...».
5....повний письмовий виклад змісту
виступу.
6....слова та звороти, що означають
поняття та явища певної галузі знання.
7....послідовність і взаємозв'язок
тематичних частин виступу, зафіксованих
у вигляді переліку ключових питань або суджень.
8....узагальнювальні думки, які мають
лаконічну, відточену мовну форму.
9....висновкові положення.
9. Продовжте речення: «Ясність мовлення оратора — це...».
6....насиченість виступу новими
фактами, актуальними проблемами.
7....смислова прозорість виступу, що
забезпечує його зрозумілість, доступність у
засвоєнні.
8....уміння оратора спонукати слухачів
до творчої діяльності.
9....мелодійність, плавність,
інтонаційна виразність.
10....приховане глузування, засноване
на називанні протилежних ознак.
10. До якої форми красномовства належить
текст?
...Спинюся
тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи
мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її,
чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне
щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо
сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в
кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я
проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте
болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина
некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем.
Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою,
то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про
вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон
нашого героя має бути індивідуалізований,
але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня
1949 р.)
5.Парламентської.
6.Академічної.
7.Соціально-побутової.
8.Судової.
9.Церковно-богословської.
ІІ Дайте відповідь на запитання
(два на вибір)
1.
Назвіть основні жанри політичного красномовства.
Охарактеризуйте кожен з них. Які засоби масового тиражування політичної промови
сьогодні використовуються?
2.
Сформулюйте визначення церковного красномовства
і назвіть його основний жанр. Які моменти Біблії насамперед слід доносити до
слухачів церковному ораторові (гомілету)?
3.
Назвіть і
охарактеризуйте основні жанри суспільно-побутового красномовства та рису, що їх
об'єднує. Наведіть приклади.
ІІІ
Напишіть
коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово
— зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова
думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи
будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О
слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію
я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте
приказки та прислів'я, подані далі:
Що
маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий
не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово
— не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля
ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І
від солодких слів буває гірко.
Система уроків з української мови у 9 класі
Тема: «Складнопідрядне речення»
Урок № 1
Тема. Складнопідрядне
речення, його будова, засоби зв’язку у ньому.
Мета: націлити на усвідомлення, осмислення
й засвоєння відомостей про СПР, розвивати уміння і навички розпізнавання
СПР серед інших видів складних речень, з’ясувати відмінності між сполучниками і
сполучними словами; формувати навички аналізу; удосконалювати уміння створювати
висловлювання за опорною схемою на лінгвістичну тему, уміння ставити запитання
за темою; виховувати культуру мовлення, уміння бачити перспективу.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
-
визначення СПР;
-
особливості будови СПР;
-
відмінності між СПР та
іншими видами складних речень;
-
види СПР.
Учні повинні уміти:
-
визначати серед складних речень
СПР;
-
визначати його вид, засіб
зв’язку;
-
розпізнавати сполучники і
сполучні слова;
-
створювати висловлювання за
темою на основі опорної схеми;
-
ставити запитання з даної
теми.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи: «гронування», робота з підручником, мовний
аналіз, «ажурна пилка».
Обладнання:
підручники; ватмани; маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної
діяльності.
А) «гронування»
-
Запишіть посередині словосполучення «складне речення».
-
Навколо словосполучення запишіть ті поняття і терміни, що пов’язані
з ним.
-
Встановіть зв’язки між поняттями.
Б) фронтальна бесіда
Виділіть
з «грона» відоме. Чого ще не знаємо?
3. Оголошення теми та
очікуваних результатів.
4. Надання необхідної
інформації.
Мовний аналіз
Порівняйте
речення. Зробіть висновок
Пахне
хлібом земля, це ж вона дала мені сонце і крила.
Пахне
хлібом земля, і вона дає мені сонце і крила.
Пахне
хлібом земля, що дала мені сонце і крила.
5. Інтерактивна вправа.
А) інструктування щодо
виконання завдання
Опрацюйте
ще раз матеріал, який ви готували в домашніх групах. Потім ви перейдете до
класних груп, де поясните свою тему.
Завдання
для класних груп: скласти опорну схему з теми, побудувати усне
висловлювання даною темою, наводячи
приклади.
Б) «ажурна пилка»
Теми
для опрацювання в домашніх групах:
1
гр. – « Визначення СПР, його будова. Відмінності між ССР, СПР та БСР».
2
гр. – «Сполучники і сполучні слова».
3
гр. – «Види підрядних речень».
4
гр. – «Розділові знаки між частинами СПР».
5
гр. – « Стилістичні особливості вживання СПР».
В) презентація результатів
роботи груп, корекція схем
6. Рефлексія, підбиття підсумків, оцінювання.
А) відповіді на питання за
темою
Поставте
запитання за даною темою товаришам у групі, скорегуйте неточні відповіді.
Б) оцінювання за картками
В) фронтальна бесіда:
-
Що нового дізналися на уроці?
-
Що викликало труднощі?
-
Яким чином можна використати знання, що отримали на уроці?
7. Домашнє завдання: вивчити теоретичний
матеріал; дібрати приклади.
Урок № 2
Тема. Розділові знаки у СПР.
Мета: сприяти формуванню умінь та навичок постановки розділових знаків між
частинами СПР, визначати межі головної і підрядної частини; удосконалювати
навички аналізу;уміння працювати в групі, презентувати результати своєї
діяльності; формувати уміння планувати навчальну діяльність; сприяти розвитку
критичного мислення; виховувати мовленнєву культуру, навички співпраці,
толерантність.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
-
правила визначення головної
і підрядної частини;
-
правила вживання розділових
знаків у СПР.
Учні повинні уміти:
-
визначати головну і
підрядну частини;
-
вживати розділові знаки у
СПР;
-
планувати свою роботу;
-
дотримуватись правил
культури спілкування.
Тип уроку:
формування знань, умінь і навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, групова.
Методи та прийоми:
«броунівський рух», робота в групах.
Обладнання:
картки з завданнями; картки оцінювання роботи в групі; листи правильних
відповідей для самоконтролю, картки самоаналізу.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) «броунівський рух»
Розкрити
основні положення даної теми якомога більшій кількості однокласників.
Увага!
Виправляйте помилки однокласників.
Б) перевірка виконання домашніх вправ
3. Мотивація навчальної
діяльності.
Заповніть
картки самоаналізу з даної теми. Виявіть, які питання викликають труднощі.
Картка самоаналізу
знань з теми «Складнопідрядне речення»
Знання та уміння
|
Знаю
|
Не знаю
|
Умію добре
|
Не вмію
|
Не все виходить
|
Що таке СПР, чим
воно відрізняється від ССР, БСР?
|
|||||
Чим відрізняються
сполучники від сполучних слів?
|
|||||
Які сполучники і
сполучні слова вживаються у СПР?
|
|||||
Правила вживання
розділових між головним і підрядним у
СПР.
|
|||||
Види СПР.
|
|||||
Складати схеми
СПР.
|
|||||
Знаходити головну
і підрядну частину.
|
|||||
Визначати вид
підрядної частини.
|
|||||
Створювати
висловлювання, використовуючи СПР.
|
4. Оголошення теми і
очікуваних результатів уроку.
5. Формування знань, умінь і
навичок.
А) розподіл учнів за
групами відповідно до рівня навченості
Б) інструктаж щодо виконання роботи
В) робота в групах:
1 гр. ( учні з низьким рівнем навченості)
Перепишіть
речення, підкресліть сполучники і сполучні слова за допомогою опорної таблиці.
Дайте відповідь на запитання: де ставиться кома у СПР?
1. Немає в світі бурі, щоб
огонь могла задути вічний та правдивий
( І. Кочерга). 2.
Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив
( Л. Костенко). 3. І стежечка, де ти ходила, колючим
терном заросла
(Т. Шевченко). 4. Благословенна та ясна година, коли дитя
читає «Кобзаря»
( Д. Павличко). 5. Стали спускатися в яр, звідки повіяло
холодом і проваллям
( Г. Тютюнник). 6. Хто хоче бути вольовою людиною, той не
може не побороти в собі невпевненість ( М. Хвильовий).
2 гр.
( учні з середнім рівнем навченості)
Перепишіть речення, підкресліть граматичні
основи і сполучники та сполучні слова між головною та підрядною частинами.
Знайдіть речення, в яких є вказівні слова. Дайте відповідь на питання: в якій
частині СПР вживаються сполучники, а в якій вказівні слова? Який розділовий
знак ставиться між цими частинами?
1. Хто в блакитному просторі
засвітив чудові зорі, що горять у мглі?
( Г. Чупринка). 2. І сил ще таких і нема й не було, щоб
мужність правдиву збороли ( Б. Грінченко). 3. Душа моя – дно без джерельне й
сухе, де тільки сіріє каміння важке ( Олександр Олесь). 4. Хто любить, той
уподобитись може до любого і тілом, і душею ( Леся Українка). 5. Знову нас
оточує чарівна краса, яка владно заполонює очі і серце ( Т. Масенко). 6. Живемо
в такий час, коли йде вирішальна боротьба за людину, за її майбутнє
( О. Гончар).
3 гр.
( учні з достатнім рівнем навченості)
Перепишіть, поставте розділові знаки.
Підкресліть граматичні основи. Визначте засоби зв’язку. Накресліть схеми
речень.
1. Він
упивався весняним повітрям і тими пахощами чорної вогкої землі що були йому
найкращі над усі пахощі ( М. Коцюбинський). 2. В кім
юная душа той не сивіє з горя ( П. Тичина). 3. Тільки той
ненависті не знає хто цілий вік нікого не любив ( Леся Українка). 4. День
кінчався уступаючи дорогу вечорові що вже ховався у довгих тінях дубів серед
кущів ліщини наче соромлячись сонця ( В. Гжицький). 5. Із голубого неба долітав
повний жалю журавлиний клич який то гучнів то завмирав танучи в голубій
безвісті
( Г. Тютюнник).
4 гр.
( учні з високим рівнем навченості)
Випишіть із запропонованого вам
художнього твору СПР. Доведіть, що дані речення є складнопідрядними. Накресліть
їх схеми. Поясніть вживання розділових знаків. Складіть алгоритм «Як визначити
головну і підрядну частини у СПР».
Г) перевірка правильності виконання робіт за листами
правильних відповідей ( 4 група презентує
результати своєї роботи всьому класу).
Д) корекція виконання завдань
6. Оцінювання,
підбиття підсумків.
Робота з картками
оцінювання роботи в групах, картками самоаналізу.
7. Домашнє завдання: 4-6 б. – визначити головну і підрядну частини у реченнях; 7-9 б. –
накреслити схеми речень, поставити розділові знаки; 10-12 балів – виписати з
художньої літератури 8 СПР, підкреслити граматичні основи, накреслити схеми.
Урок № 3
Тема. Види підрядних речень.
Мета: сприяти формуванню знань, умінь і навичок з визначення виду СПР;
забезпечити формування навичок організації самостійної пізнавальної діяльності
структурування навчального матеріалу в логічній послідовності; сприяти розвитку
комунікативної компетенції учнів, розвивати критичне мислення; сприяти
формуванню прагнення до самоосвіти.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
-
види підрядних речень;
-
сполучники і сполучні
слова, що вживаються в кожному з видів;
-
питання, на які відповідає
підрядна частина в кожному з видів;
-
порядок організації
самостійної пізнавальної діяльності.
Учні повинні уміти:
-
визначати види підрядних
речень;
-
розпізнавати сполучники і
сполучні слова;
-
створювати власне висловлювання,
використовуючи різні види СПР;
-
організовувати самостійно
процес набуття знань.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок
Форми організації
пізнавальної діяльності: парна, індивідуальна.
Методи: робота з підручником, частково-пошуковий, «карусель».
Обладнання: підручники, тексти художніх творів, російсько-український словник, картки
самоаналізу та самооцінювання.
Хід уроку
1.
Організація класу.
2.
Актуалізація опорних знань.
А) відтворення теоретичного
матеріалу ( «карусель»)
Б) взаємоперевірка
виконання домашніх вправ
3. Оголошення теми, мети, очікуваних
результатів.
4. Формування знань, умінь і навичок.
А) інструктаж учителя щодо
виконання роботи:
-
опрацюйте матеріал параграфів 8-9, складіть опорну таблицю «Види підрядних
речень».
-
дайте відповідь на запитання: що лежить в основі розподілу СПР на підрядні
означальні, з’ясувальні, обставинні?
-
виконайте практичні завдання:
Завдання для учнів з
середнім рівнем навченості: вправа 49.
Завдання для учнів з
достатнім рівнем навченості: доберіть із запропонованих
художніх творів по 2 приклади різних видів підрядних речень.
Завдання для учнів з
високим рівнем навченості: складіть по 2 приклади
різних видів підрядних речень на тему: «Духовна краса людини». Підготуйте усне
висловлювання з цієї теми, використовуючи складені речення.
-
перевірте правильність
виконання роботи;
-
оцініть роботу,
використовуючи картки само оцінювання.
Б)самостійна робота
учнів ( учитель консультує, працює з учнями низького і
середнього рівнів навченості)
В) перевірка виконання
завдань
Г) фронтальна бесіда за питаннями вправи 39
5. Підбиття підсумків, оцінювання.
-
зазначте у картках самоаналізу, що з даної теми викликає у вас труднощі.
-
яким чином можемо подолати труднощі ?
6. Домашнє завдання: скласти усне
повідомлення з теми «Види підрядних речень», 4-6 б. – Впр.36; 7-9 б. – Впр.34 (
накреслити схеми); 10-12 б. – Впр.35.
Урок № 4
Тема. Підрядні означальні речення.
Мета: націлити на поглиблення знань учнів про підрядні означальні речення,
формувати навички розпізнавання підрядних означальних серед інших видів
підрядних речень; удосконалювати навички аналізу СПР; розвивати навички
критичного мислення; сприяти формуванню творчих здібностей учнів; сприяти
виробленню позитивної мотивації до отримання знань.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
-
визначення та особливості
підрядних означальних речень;
-
сполучники та сполучні
слова, характерні для даного виду речень.
Учні повинні уміти:
-
розпізнавати підрядні
означальні речення серед інших видів СПР;
-
аналізувати підрядні
означальні речення;
-
виявляти проблеми у
вивченні теми, знаходити шляхи їх вирішення.
Тип уроку: формування вмінь та навичок
Форми організації
пізнавальної діяльності: фронтальна, парна.
Методи та
прийоми: маркування тексту, взаємоопитування, «знаємо – бажаємо
дізнатися – дізналися».
Обладнання: підручники, картки самоаналізу, самооцінювання, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної
діяльності.
«Знаємо – бажаємо дізнатися
– дізналися»
Заповніть
першу та другу колонки даної таблиці.
Визначте,
які питання з даної теми ми повинні
опрацювати.
3. Оголошення теми, очікуваних
результатів уроку.
4. Аналіз теоретичного
матеріалу.
А) маркування тексту
Опрацюйте
матеріал параграфу восьмого, сторінку 24 за допомогою умовних позначок ( один учень
працює біля дошки, виписуючи на ватман відоме і нове).
«+»
- відоме;
«?»
- нове.
Б) пояснення вчителя.
5. Застосування знань, вироблення умінь та
навичок.
А) пояснювальний диктант
Записати
речення, поставити розділові знаки, накреслити схеми, визначити вид підрядної
частини.
1. Та не можуть душу зігрівати
ті, що не палають, не горять ( В. Сим.).
2. І тому світ завжди
благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає
( В. Сим.). 3. Нам груди
мучить невимовна туга, що ми не вмієм повертати дні ( Чуб.). 4. Угорі озивалися
журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у далекий вирій ( Ст.). 5. Як
хороше у нас на Україні, де пісня нив чарівна та дзвінка ( Сим.). 6. Я не
такий, щоб зрадити людину ( Леся Українка).
Б) робота з підручником (
парна)
Виконати
вправу 42 ( письмово), 44 ( усно);
В) виконання творчого
завдання
Складіть складнопідрядні речення з
підрядними означальними, використовуючи різні сполучники та сполучні слова,
накресліть їх схеми.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
А) « знаємо –бажаємо
дізнатися – дізналися»
Заповніть
третю колонку таблиці.
Б) взаємоопитування з теми
В) робота з картками
самоаналізу, самооцінювання
6. Домашнє завдання: 4-6 балів – Впр.47, 7-9 балів – Впр.46, 10-12 балів – твір-мініатюру
«Осінній ранок», використовуючи підрядні означальні речення.
Урок № 5
Тема. Підрядні з’ясувальні речення.
Мета: продовжити формувати уміння й
навички розпізнавання й аналізу підрядних з’ясувальних речень; сприяти
усвідомленню особливостей даного типу речень; розвивати логічне мислення,
культуру мовлення; збагачувати лексичний запас учнів; залучати до творчої
діяльності; виховувати повагу до своєї та чужої праці, толерантність.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
-
визначення підрядних з’ясувальних речень;
-
сполучники і сполучні
слова, що вживаються у даному виді складнопідрядних речень;
Учні повинні уміти:
-
розпізнавати й аналізувати
СПР з підрядними з’ясувальними;
-
визначати сполучники і
сполучні слова, характерні для речень даного виду;
-
створювати власне
висловлювання, використовуючи підрядні з’ясувальні речення.
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок.
Форми організації
пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи і прийоми: робота з книгою; «навчаючи – учуся».
Обладнання: підручники; картки з завданнями; картки оцінювання.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) перевірка виконання
домашнього завдання
Б) інтелектуальна розминка
-
Які речення називаються складними?
- В
чому різниця між ССР, СПР, БСР?
-
На які види поділяються СПР?
-
Як визначити вид підрядного речення?
-
Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?
-
Наведіть приклади підрядних означальних речень.
3. Оголошення теми,
очікуваних результатів уроку.
4. Формування знань, умінь
та навичок.
А) розподіл учнів у групи (
з кожною групою працює учень-консультант)
Б) інструктаж щодо порядку
роботи:
-
кожна група отримує однакові завдання;
-
учень – консультант пояснює теоретичний матеріал, ставить запитання за його
змістом;
-
під час опрацювання завдань групі допомагає учень – консультант, який також
наприкінці уроку оцінить роботу кожного з учасників групи;
-
учень – консультант слідкує за правильністю виконання роботи, і в разі
помилкового твердження допомагає групі з’ясувати проблему і знайти
правильне рішення.
Завдання для груп:
А)
опрацюйте за допомогою консультанта теоретичний матеріал, складіть опорну
схему;
Б)
побудуйте усне висловлювання за даною темою;
В)
дайте відповіді на питання консультанта;
Г)
виконайте практичні завдання;
- вправа 49 ( за підручником)
- випишіть з тексту СПР з підрядними з’ясувальними:
Народна мудрість говорить, що життя прожити – не поле
перейти. Важко прожити все життя чесно, з гідністю, бо завжди знайдеться хтось
і позаздрить тобі, буде штовхати на неправильний шлях. Кожна чесна людина
прагне, щоб її життя було гідним подиву, наслідування. А це так складно! Не
можна пережити ще раз, переписати заново, тому треба бути мудрим та обачним, не
гаючи даремно свій щодень. Треба бути людиною.
- складіть схеми виписаних речень, доведіть, що вони є СПР з підрядними з’ясувальними;
- за допомогою консультанта складіть міні-есе
на тему «Людина відповідає за своє майбутнє», використовуючи СПР з підрядним
означальним і підрядним з’ясувальним реченнями;
Д) перевірте правильність виконання завдань у
консультанта, поставте питання, якщо залишились незрозумілі поняття.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
- Виконання яких
завдань викликало труднощі?
- Як ви оціните
роботу своїх консультантів?
6. Домашнє завдання:
4-6 б. – вправа 50, 7-9 б. – вправа 53, 10 – 12 б. – вправа 51, 54.
Урок № 6
Тема. Підрядні обставинні
речення.
Мета: націлити на поглиблення знання про підрядні
обставинні речення; вчити визначати види підрядних обставинних речень;
формувати навички аналізу СПР; удосконалювати комунікативні уміння й навички;
навички роботи в групі; заохочувати до творчої діяльності; сприяти вихованню
позитивних поглядів на життя.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
-
види підрядних обставинних
речень;
-
порядок синтаксичного
розбору СПР.
Учні повинні уміти:
-
визначати види підрядних
обставинних речень;
-
виконувати синтаксичний
розбір СПР;
-
створювати висловлювання за
темою, використовуючи СПР.
Тип уроку:
формування знань, умінь та навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, парна, фронтальна.
Методи та прийоми:
робота з таблицею, підручником, мовний аналіз, творча робота.
Обладнання:
підручник.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Перевірка виконання
домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної
діяльності.
Для того, щоб бути
щасливим, треба мріяти завжди ( М. Сом.).
-
Як ви розумієте даний
вислів?
-
Сьогодні під час вивчення
теми ми будемо говорити про мрії.
-
Знайдіть головну і підрядну
частини даного речення. Поставте питання, визначте вид підрядного речення.
-
Сформулюйте завдання уроку,
виходячи з теми, використайте СПР.
4. Вивчення нового матеріалу.
А) робота з таблицею ( в
парах)
Заповніть
першу та другу колонку таблиці:
Види обставин
|
Питання
|
Види підрядних обставинних речень
|
Сполучники, сполучні слова
|
Б) робота з підручником ( параграф 9)
Завдання
для групи: презентуйте певний вид підрядних обставинних речень.
В) презентація роботи груп
Під
час презентації учні заповнюють третю та четверту колонки таблиці.
5.
Формування знань, умінь та
навичок.
А) мовний аналіз
Визначте,
з яких речень складається текст. Накресліть схеми, визначте види підрядних
частин. Обґрунтуйте постановку розділових знаків.
Російський поет
Олександр Блок писав: « Все, чого людина бажає, неодмінно здійсниться. А якщо
не здійсниться, то і бажання не було. А якщо здійсниться не те, - розчарування
вдаване, - здійснилось саме те».
Б)
коментований диктант
Кожна людина мріє.
Але одних мрії примушують піднестися над землею, так що людина забуває про
реальний світ. Інших мрії ведуть туди, де важко розпізнати межі добра і зла. Та
є ще третя категорія людей, які задля здійснення своєї мрії постійно
самовдосконалюються.
Якщо у вас є мрія,
намітьте шляхи її здійснення. Чарівна паличка – це ви самі. І, хоч життя іноді
виставляє перешкоди, сміливо рухайтесь уперед. Нехай ваші мрії здійсняться!
Завдання до тексту:
знайдіть СПР з підрядними обставинними реченнями, накресліть схеми, визначте
вид підрядної частини.
В)
синтаксичний розбір
Виберіть одне СПР з
тексту, зробіть синтаксичний розбір за планом, поданим на ст.45 ваших підручників.
Г) міні-есе
за темою: «Мрії здійснюються»
Напишіть міні-есе за темою,
використовуючи СПР з підрядними
обставинними реченнями.
6. Підсумки уроку, оцінювання.
-
заповніть картки
самоаналізу з теми;
-
які завдання викликали
труднощі?
-
над чим з даної теми вам
варто ще попрацювати?
7.
Домашнє завдання: у групах – створити
підручник з теми
«Складнопідрядне
речення».
Урок № 7
Тема. Види підрядних речень.
Мета: створити умови для узагальнення й
систематизації знань учнів з теми; удосконалювати уміння й навички
розпізнавання й аналізу СПР; формувати уміння презентувати вивчений матеріал,
навички аналізу та самоаналізу; розвивати уміння ставити питання, аргументувати
власну думку; сприяти розвитку творчих здібностей учнів, умінь цілепокладання; виховувати
комунікативну культуру учнів.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1.
Спільне й відмінне між ССР,
СПР, БСР.
2.
Стилістичні особливості вживання СПР.
Учні повинні уміти:
1.
Розпізнавати й аналізувати
СПР.
2.
Вести діалог за темою.
3.
Аргументувати свою думку.
4.
Презентувати результати
своєї роботи.
5.
Ставити мету і намічати
шляхи її досягнення.
Тип уроку:
узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.
Форми організаціїпізнавальної діяльності: колективна, групова, парна.
Методи та прийоми: лінгвістичний двобій, діаграма Ейлера-Венна,
дослідницький, сенкан.
Обладнання:
картки оцінювання, картки аналізу та самоаналізу, картки з завданнями.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної
діяльності.
Виходячи з теми і
мети уроку, назвіть способи застосування знань, умінь, навичок з даної теми у
житті.
3. Аналіз навчального
матеріалу з метою узагальнення й систематизації.
А) « лінгвістичний двобій»
Учні працюють в
парах, ставлячи одне одному запитання з теми.
Б) діаграма Ейлера-Венна
1 учень біля дошки
заповнює діаграму.
В) висновки
4. Вправи на застосування узагальнювальних визначень і
правил.
А) робота в групах ( диференційовані завдання з
урахуванням рівня навчальних досягнень)
1 гр. – виписати з
тексту СПР, визначити вид, виконати синтаксичний розбір.
Дати відповідь на
запитання: на що слід звернути увагу при аналізі СПР?
Не страшно, коли людина говорить трохи
нерівно, повторюється, шукаючи точнішого слова. Це означає, що людина стежить
за своєю мовою, постійно намагаючись поліпшити її.
Страшно, коли людина говорить і пише
гладенько, але іншомовними словами. Тут думка спить, тут буяють мовні штампи,
мовні бур’яни, глушачи у людині свіжу думку.
2 гр. – скласти і
записати діалог між двома учнями, у одного з яких виникли труднощі при вивченні
даної теми. Використайте у діалозі СПР.
3 гр. – відредагуйте
речення. На що слід звернути увагу при перекладі українською мовою речень з
дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами? Яких, на вашу думку, ще правил потрібно дотримуватись при спілкуванні?
Як
досягти культури мовлення?
1.
Людину, викладаючи свої
думки в логічній послідовності, швидше зрозуміють.
2.
Намагайтесь викладати
думки, не суперечливі одна з одною.
3.
Використовуючи у
спілкуванні ввічливі слова, вони створюють доброзичливу атмосферу.
4.
Дбайте про чистоту мови: дотримуйтесь
граматичних та орфоепічних норм, відповідаючи українській літературній вимові.
4гр.
– написати міні-есе за темою: «Чи важливо уміти спілкуватись?», використовуючи
СПР.
5
гр. – написати сенкан з теми.
Б) презентація роботи класних груп
В) презентація творчого
домашнього завдання з теми
5. Підсумки уроку,
оцінювання
-
Що ми повинні знати з даної теми для успішного вивчення теми: «СПР з кількома
підрядними»?
-
Що викликало труднощі? Як їх подолати?
-
Чи досягли мети уроку?
6. Домашнє завдання.
Опрацювати
за допомогою позначок матеріал з теми: « СПР з кількома підрядними».
Урок № 8
Тема. Контрольна робота
з теми «Складнопідрядне речення».
Мета: контроль знань,
умінь, навичок з теми; удосконалення навичок організації праці; виховання наполегливості,
працьовитості, віри у власні сили.
Тип уроку:
контроль знань, умінь і навичок.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Повідомлення теми, мети
уроку.
3. Інструктаж щодо виконання
тестових завдань.
4. Самостійне виконання учнями
контрольної роботи.
1 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( 5 балів).
1.
Складнопідрядними
називаються речення, що складається з двох…
А) нерівноправних частин, з’єднаних
сполучником або сполучним словом;
Б) рівноправних частин;
В) рівноправних або нерівноправних частин, з’єднаних
інтонаційно.
2.
Підрядна частина у СПР може стояти:
А) лише на початку речення;
Б) лише після головної частини;
В) перед, після, у середині головної частини.
3.
За значенням і будовою СПР поділяються на такі види:
А) означальні, з’ясувальні,
обставинні місця;
Б) означальні, обставинні часу, наслідкові;
В) означальні, з’ясувальні,
обставинні.
4.
Яке з наведених речень є СПР із з’ясувальною частиною?
А) Хто може випити Дніпро, Хто властен
виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре? ( М.
Рильський).
Б) Груша стара ніяк не може збагнути, чому ж
тепер така довга осінь?
(
В. Китайгородська).
В) Поглянь, уся земля тремтить в палких
обіймах ночі ( Олександр Олесь).
Г) Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава
увага батьків
(
В. Сухомлинський).
5.
Серед наведених речень
визначте СПР з підрядним означальним.
А) Мов тихоплинь ріки, розплилася музика: вона
одразу брала кожного за серце, виймала з найчерствішої душі власну струнку…( В.
Качкан).
Б) Наука є найкращою, міцною, найсвітлішою
опорою у житті, якими б не були її мінливості ( К. Тімірязєв).
В) Чого тільки не розповість дорога, биття
яких сердець не поєднає!
(
М. Подолян).
Г) У роки дитинства я розкривав перед дітьми
яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою
(
В. Сухомлинський).
Завдання на встановлення відповідностей (
4 бали).
6.
Позначте відповідність між
реченням та його характеристикою
А) Просте речення з вставним словом. 1. Щасливий я не тим, що маю
Б) Складносурядне речення. квіти…( Л. Дмитерко).
В) СПР з підрядним обставинним. 2. Позаздриш долі берези, верби,
явора, калини, що зеленіють у
людській пам’яті
( Є. Гуцало).
Г)
СПР з підрядним означальним.
3. Як мовиться, хмара сонце не
заступить ( М. Подолян).
4. Коли вже й справді світ
почавсь од слова, то слово те
було єдине – «брат»
( Б. Олійник).
5. Ще квітнуть зорі, і в діброві
зозулі ще не
одцвілись
( Г. Світлична).
Завдання відкритого типу ( 3 бали).
7.
Напишіть міні-есе на тему:«
Пізнання світу – та найбільше щастя», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний
розбір одного з них.
2 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (
5 балів).
1.
Підрядна частина у СПР:
А) не пов’язана з головною частиною
ні за змістом, ні граматично;
Б) пояснює всю головну частину в цілому або
один якийсь її член;
В) пояснює присудок у головній частині.
2.
Сполучники від сполучних слів відрізняються тим, що:
А) лише з’єднують підрядні частини з
головною, але не є членами речення і не відповідають на питання;
Б) сполучники приєднують головну частину до
підрядної, а сполучні слова приєднують підрядну частину до головної;
В) сполучники вживаються у складі підрядної
частини, а сполучні слова – у складі головної частини.
3.
Підрядна частина від головної може відділятись:
А) комою або тире;
Б) лише комою;
В) лише двокрапкою або тире.
4.
Укажіть СПР з підрядною допустовою частиною.
А) І де б я не був за далекою даллю, тебе,
Україно, завжди я пізнаю…
(
А. Малишко).
Б) Збоку дивитися легко, одначе не так воно
просто бігти ( О. Гончар).
В) Хай у колі і справ, і пісень найсердечніше
будуть в нас стрічі
(
П. Усенко).
Г) Хай говорить серце… Невиразно воно
говорить, як весняна річка
(
Леся Українка).
5.
Знайдіть СПР з підрядним
означальним.
А) Слався той, хто в піснях оспівати зумів
джерело і вогонь – два великих начала ( Р. Гамзатов).
Б) На землі блажен навіки той, хто не тліє, а
горить ( В. Сосюра).
В) А ця рука, що тільки не торка, дає усьому
руху, льоту, росту ( В. Бичко).
Завдання на встановлення відповідностей (
4 бали).
6.
Встановіть відповідності
між реченням та його характеристикою.
А.
СПР з підрядним умови. 1.
Інженером можна стати за п’ять
років, учитися ж на людину потрібно
все життя ( В. Сухомлинський).
Б.
СПР з підрядним з’ясувальним. 2. Якщо ви любите
садівництво –
виростіть найдивовижніше дерево.
В.
Складносурядне речення.
3. Одне тільки бажання творити
добрі діла і зосталися при мені на все
життя ( О. Довженко).
Г.
Безсполучникове речення.
4. І, мабуть, не одному з нас
подумалось в ті дні, яким великим
яким великим може бути внесок
письменника у духовне життя
нації ( О. Гончар).
5. І зорі, як пелюстки, трепетали,
і світ увесь по вінця голубів
( Б. Олійник).
Завдання відкритого типу ( 3 бали).
7.
Напишіть міні-есе на тему:
« У чому полягає щастя людини?», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний
розбір одного СПР.
5.Підсумки уроку.
6. Домашнє завдання:
параграф 10, скласти опорну схему.
Додаток
2
Конспекти уроків з української літератури
у 9-10 класах
Урок української літератури у 10 класі
Тема. Літературний процес 70-90-х років 19 століття.
Мета: націлити на з’ясування
особливостей літературного процесу 70-90-х років 19 століття, умови, в яких
розвивалася література того періоду; вчити працювати з текстом за допомогою
позначок; формувати навички запису лекції; прищеплювати інтерес до літератури.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
1.
Особливості розвитку літератури
70-90-х років другої половини 19 століття.
2.
Тематику творів того
періоду.
3.
Представників письменства
літератури 70-90-х років другої половини 19 століття.
Учні повинні уміти:
1.
Записувати лекцію учителя.
2.
Опрацьовувати текст за
допомогою умовних позначок.
3.
Презентувати результати
своєї діяльності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми
організації пізнавальної діяльності: фронтальна, групова,
індивідуальна.
Методи та
прийоми: міні – лекція, «позначки», робота з таблицею.
Обладнання: підручники, портрети митців.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної
діяльності.
-
Згадайте, які політичні
події відбувалися в Україні в другій половині 19 століття.
-
Ви знаєте, що література
завжди відображає ті події, які відбуваються в суспільстві. Отже, ми сьогодні
розглянемо, як розвивалась література 70-90-х років другої половини 19
століття.
3. Оголошення теми, очікуваних
результатів уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
А) міні – лекція:
- поняття літературного процесу;
- періодизація розвитку української
літератури;
- суспільні обставини, в яких розвивалась
література після реформи 1861 року.
Б) читання тексту з
позначками:
\/
- знайома інформація;
+ -
нова інформація;
-
- раніше ви думали інакше;
? -
цікаво, але недостатньо інформації.
В) робота в групах
Проаналізуйте матеріал, заповніть
таблицю.
Тематика
|
Представники
|
Твори
|
1 група – проза; 2 група – поезія; 3 група
– драматургія, театр; 4 група – музика.
В) презентація роботи груп
5. Підбиття
підсумків, оцінювання.
- Чому у літературі 70-90-х років другої
половини 19 століття основною темою залишалася селянська, а головним героєм
виступав мужній борець за свободу, братерство?
6. Домашнє
завдання: ст.19-28 ( переказувати); індивідуальні повідомлення.
Урок
української літератури у 9 класі
Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд життя і творчості.
Мета: націлити на ознайомлення з історією
виникнення полемічної літератури, життям і творчістю видатного полеміста І.
Вишенського, розкрити суперечності в його поглядах; формувати уміння
висловлювати й обґрунтовувати свою думку; вступати у полеміку; виховувати
адекватне ставлення до критики; інтерес до минулого України.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1.
Історію виникнення
полемічної літератури.
2.
Життєвий і творчий шлях Івана
Вишенського.
3.
Громадянську позицію
полеміста.
Учні повинні уміти:
1.
Аналізувати погляди людини,
визначати правильне і хибне.
2.
Висловлювати і
обґрунтовувати власну точку зору.
3.
Вступати у полеміку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми організації пізнавальної діяльності:
фронтальна, індивідуальна.
Методи та прийоми: міні – лекція, дискусія, аналіз твору.
Обладнання: підручники, тексти творів І. Вишенського.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної
діяльності.
У
всі часи навколо будь-яких подій у суспільстві велися суперечки з приводу того
чи іншого питання. Звідки пішло поняття «полеміка»? Хто були перші полемісти?
Які проблеми, теми їх хвилювали? Чи повинна бути в демократичному суспільстві
полемічна література? На ці питання ми дамо відповіді в процесі нашого уроку.
3. Вивчення нового матеріалу.
А) словникова робота:
- полеміка;
- полемічна
література;
- послання.
Б) індивідуальне повідомлення « Виникнення полемічної літератури»
В) міні-лекція « Життя і творчість І. Вишенського»
Учні під час лекції заповнюють таблицю:
Це цікаво!
|
Хочу дізнатися більше
|
Не зрозумів
|
3. Поглиблена робота з
текстом.
А) робота з текстом твору «Послання до єпископів»
- в
чому звинувачував Іван Вишенський «князів церкви»?
-
виділіть у тексті словесні замальовки приватного життя єпископів і становища
вбогої пастви. Який прийом використовує І. Вишенський?
Б) дискусія:
-
що ви вважаєте правильним, а що хибним у твердженнях І. Вишенського?
Обґрунтуйте свою думку.
-
чи повинні полемісти дотримуватись правил спілкування, висловлювати свої думки
тактовно, не ображаючи опонентів?
4. Підбиття підсумків, оцінювання.
-
Чи є твори І. Вишенського актуальними в наш час? Доведіть.
-
Чи повинна бути в суспільстві полемічна література?
5. Домашнє завдання: 4-6 б.- стор.48-51 (
скласти план); 7-9 б.- дайте письмову відповідь на питання: « Що робить Івана
Вишенського близьким нашому часові?»; 10-12 б.- напишіть послання на будь-яку
тему.
Урок української літератури у 9 класі
Тема. «У чому полягає щастя людини?». Філософські погляди Григорія Сковороди.
Мета: створити умови для дослідження філософських
поглядів Г.Сковороди, порівняти уявлення про щастя філософа і учнів класу;
формувати навички аналізу філософських творів; розвивати уміння дискутувати,
аргументувати власну точку зору; формувати навички спілкування, розвивати
критичне мислення; збагачувати лексичний запас учнів; сприяти усвідомленню
необхідності самопізнання як основи щастя людини.
Очікувані
результати
Учні повинні знати:
1.
Філософські погляди Г.
Сковороди.
2.
Складові щастя людини.
Учні повинні уміти:
1.
Досліджувати проблему,
використовуючи філософські твори.
2.
Аргументувати власну точку
зору.
3.
Вести дискусію.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Форми
організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи та
прийоми: «мозковий штурм», «займи (зміни) позицію»,
дослідницький.
Обладнання: тексти творів Г. Сковороди, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Підніміть руку ті,
хто хоче бути нещасливим. Отже, всі бажають щастя. І у листівках – привітаннях
ми, в першу чергу, бажаємо людині щастя.
У чому ж полягає
щастя людини? Як розумів щастя Г. Сковорода? На ці запитання ми дамо відповіді
під час уроку.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Надання необхідної інформації.
А) «мозковий штурм»
Що таке щастя?
Кожен ряд повинен
висунути одну ідею.
Б) «займи позицію»
5. Інтерактивна вправа.
А) розподіл по групах, інструктаж
1гр. – « Розмова п’яти
подорожніх»
2гр. – «Буквар світу»
3гр. – «Кільце»
4гр. – байки
Завдання: дослідіть філософські
твори Г. Сковороди, визначте, у чому вбачав щастя філософ.
Б) презентація роботи груп
В) індивідуальне повідомлення: « Афоризми Григорія Сковороди»
Учні в цей час
доповнюють опорну схему.
6.Рефлексія.
А) фронтальна бесіда
- З якими поглядами
Г. Сковороди ви не згодні? Чому?
- Чи спроможні ви
пізнати себе, виявити свої задатки й у згоді з ними обрати собі у майбутньому
професію? Що може стати на перешкоді? Як їх подолати? Як би ви сформулювали
девіз вашого життя після сьогоднішнього уроку?
Б) «зміни позицію»
7. Підсумки уроку, оцінювання.
8. Домашнє завдання:
написати міні-есе за одним з афоризмів Г. Сковороди.
Немає коментарів:
Дописати коментар